повіть

По́віть, -ті

ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.

Значення в інших словниках

1. повіть — по́віть іменник жіночого роду повітка діал.  Орфографічний словник української мови
2. повіть — -і, ж., діал. Повітка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повіть — ПО́ВІТЬ, і, ж., діал. Повітка. Батько був на горищі, мати – в повіті (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. повіть — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. повіть — ПО́ВІТЬ, і, ж., діал. Повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах