повіть —
по́віть іменник жіночого роду повітка діал.
Орфографічний словник української мови
повіть —
-і, ж., діал. Повітка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повіть —
ПО́ВІТЬ, і, ж., діал. Повітка. Батько був на горищі, мати – в повіті (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
повіть —
ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал.
Словник синонімів української мови
повіть —
По́віть, -ті ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Словник української мови Грінченка