поганяльничок Поганя́льник, -ка м. = поганяйло 1. ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках поганяльничок — див. батіг Словник синонімів Вусика поганяльничок — ПОГАНЯ́ЛЬНИЧОК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до поганя́льник. Посадимо ми, братця, По семи молодців, А по восьмому – Поганяльничку, По дев'ятому – кашоварничку (з думи). Словник української мови у 20 томах