погасати

Погаса́ти, -са́ю, -єш

сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.

Значення в інших словниках

1. погасати — погаса́ти 1 дієслово недоконаного виду переставати горіти; гаснути погаса́ти 2 дієслово доконаного виду гасати якийсь час розм.  Орфографічний словник української мови
2. погасати — див. бігати; гаснути  Словник синонімів Вусика
3. погасати — I -ає, недок., погаснути, -не; мин. ч. погас, -ла, -ло і погаснув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погасати — ПОГАСА́ТИ¹, а́є, недок., ПОГА́СНУТИ, не; мин. ч. пога́с, ла, ло і пога́снув, нула, ло; док. 1. Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. Горіло світло, погасало, Погасло... (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. погасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
6. погасати — ПОГАСА́ТИ¹, а́є, недок., ПОГА́СНУТИ, не; мин. ч. пога́с, ла, ло і пога́снув, нула, ло; док. 1. Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. Горіло світло, погасало, Погасло… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах