Значення в інших словниках
-
погасати —
погаса́ти 1 дієслово недоконаного виду переставати горіти; гаснути погаса́ти 2 дієслово доконаного виду гасати якийсь час розм.
Орфографічний словник української мови
-
погасати —
I -ає, недок., погаснути, -не; мин. ч. погас, -ла, -ло і погаснув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. || безос. || Ставати невидимим (про небесні світила, промені і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
погасати —
ПОГАСА́ТИ¹, а́є, недок., ПОГА́СНУТИ, не; мин. ч. пога́с, ла, ло і пога́снув, нула, ло; док. 1. Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. Горіло світло, погасало, Погасло... (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
погасати —
ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...
Словник синонімів української мови
-
погасати —
ПОГАСА́ТИ¹, а́є, недок., ПОГА́СНУТИ, не; мин. ч. пога́с, ла, ло і пога́снув, нула, ло; док. 1. Переставати горіти або світити, світитися (про світло, вогонь і т. ін.); згасати. Горіло світло, погасало, Погасло… (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
погасати —
Погаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Словник української мови Грінченка