погонач Пого́нач, -ча м. Часть ручной мельницы. см. жорна. Шух. І. 146. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках погонач — -а, ч., зах. Частина ручного млина. Великий тлумачний словник сучасної мови