погорда

Пого́рда, -ди

ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.

Значення в інших словниках

1. погорда — пого́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. погорда — Зневага, презирство, зверхність; (дія) зневажання, гордування; погордливість.  Словник синонімів Караванського
3. погорда — -и, ж. 1》 Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. 2》 Гордовито-зневажливе, презирливе ставлення, відсутність поваги у ставленні до кого-небудь. Бути в погорді — бути зневаженим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погорда — ПОГО́РДА, и, ж. 1. Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому .. чолі спокій і погорда... (М. Коцюбинський); Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (О.  Словник української мови у 20 томах
5. погорда — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. погорда — ПОГО́РДА, и, ж. 1. Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому.. чолі спокій і погорда… (Коцюб., І, 1955, 333); Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (Коб.  Словник української мови в 11 томах