Словник української мови в 11 томах

погорда

ПОГО́РДА, и, ж.

1. Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь.

Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому.. чолі спокій і погорда… (Коцюб., І, 1955, 333);

Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (Коб., II, 1956, 159);

О, скільки в них [загарбників] до нас було погорди! (Тич., II, 1957, 123);

— Я офіцер угорської армії, — з погордою заявив капітан, — а мушу козиряти вашому сержантові і навіть солдатам (Гончар, III, 1959, 211).

2. Гордовито-зневажливе, презирливе ставлення, відсутність поваги у ставленні до кого-небудь.

Всі [мужики] ним погорджували.. Причина цеї [цієї] погорди була зовсім зрозуміла. Гринько не належав уже до мужицького стану. Ані господар, ані робітник. Хати не мав.. Робити не здужав (Март., Тв., 1954, 340);

Дарка відчула у Лідчиних словах більше, ніж Лідка бажала: погорду до себе, Ориськи, до їхнього життя (Вільде, Повнол. діти, 1960, 34).

Бу́ти в пого́рді — бути зневаженим.

[Річард:] Моя скульптура в погорді, мов розвінчана цариця… (Л. Укр., III, 1952, 88).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. погорда — пого́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. погорда — Зневага, презирство, зверхність; (дія) зневажання, гордування; погордливість.  Словник синонімів Караванського
  3. погорда — -и, ж. 1》 Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. 2》 Гордовито-зневажливе, презирливе ставлення, відсутність поваги у ставленні до кого-небудь. Бути в погорді — бути зневаженим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погорда — ПОГО́РДА, и, ж. 1. Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому .. чолі спокій і погорда... (М. Коцюбинський); Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. погорда — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. погорда — Пого́рда, -ди ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.  Словник української мови Грінченка