погоїти

Погоїти, -го́ю, -їш

гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. погоїти — пого́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погоїти — -ою, -оїш, док., перех. Загоїти все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погоїти — Пого́їти, -го́ю, -го́їш; пого́й, -го́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. погоїти — ПОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що. Загоїти все або багато чого-небудь. * Образно. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
5. погоїти — ПОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Загоїти все або багато чого-небудь. *Образно. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров’ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов’ю (Крим., Вибр., 1965, 65).  Словник української мови в 11 томах