погоїти
ПОГО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Загоїти все або багато чого-небудь.
*Образно. Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров’ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов’ю (Крим., Вибр., 1965, 65).
Словник української мови (СУМ-11)