подвижництво

Подвижництво, -ва

с. Подвижничество. К. ПС. 85. К. Бай. 14, 32.

Значення в інших словниках

1. подвижництво — подви́жництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. подвижництво — -а, с. 1》 Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2》 Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвижництво — ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с. 1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.  Словник української мови у 20 томах
4. подвижництво — ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с. 1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.  Словник української мови в 11 томах