подвижництво

ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с.

1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.).

2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.

Бездоганне життя Матвія Матвійовича, вченого, хірурга, самий факт трудового подвижництва його – хіба не служили Геннадію найбільш надійним щепленням проти паразитизму?! (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. подвижництво — подви́жництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. подвижництво — -а, с. 1》 Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2》 Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвижництво — ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с. 1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.  Словник української мови в 11 томах
4. подвижництво — Подвижництво, -ва с. Подвижничество. К. ПС. 85. К. Бай. 14, 32.  Словник української мови Грінченка