1. Словник української мови у 20 томах

подвижництво

ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с.

1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.).

2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети.

Бездоганне життя Матвія Матвійовича, вченого, хірурга, самий факт трудового подвижництва його – хіба не служили Геннадію найбільш надійним щепленням проти паразитизму?! (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвижництво — подви́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подвижництво — -а, с. 1》 Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2》 Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подвижництво — ПОДВИ́ЖНИЦТВО, а, с. 1. Спосіб життя подвижника (у 1 знач.). 2. Самовідданість у труді, самовіддана діяльність, спрямована на досягнення високої мети. Словник української мови в 11 томах
  4. подвижництво — Подвижництво, -ва с. Подвижничество. К. ПС. 85. К. Бай. 14, 32. Словник української мови Грінченка