подичавіти —
подича́віти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
подичавіти —
-іє, -іємо, -ієте, док. 1》 Те саме, що здичавіти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 перен. Втратити людські якості, людський вигляд, стати схожим на звіра (про всіх чи багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної мови
подичавіти —
ПОДИЧА́ВІТИ, іє, іємо, ієте, док., без дод. 1. Про звірів – перестати бути свійським, стати диким; здича́віти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Він мав там [на пасіці] кури, що подичавіли. Сторож не міг їх половити (з казки). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
подичавіти —
ПОДИЧА́ВІТИ, іє, іємо, ієте, док. 1. Те саме, що здича́віти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Він [сторож] мав там [на пасіці] кури, що подичавіли. Сторож не міг їх половити (Укр.. казки, легенди.., 1957, 463). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах