подоточувати

Подото́чувати, -чую, -єш

гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.

Значення в інших словниках

1. подоточувати — подото́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подоточувати — -ую, -уєш. Док. до доточувати. || Доточити усе або багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подоточувати — ПОДОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Шиючи, прикріпити щось до чого-небудь (про все або багато чого-небудь); попришивати, поприточувати. Подоточувати до жилетки рукави. 2. що. Зробити довшим (про все або багато чого-небудь).  Словник української мови у 20 томах