подоточувати

ПОДОТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док.

1. що. Шиючи, прикріпити щось до чого-небудь (про все або багато чого-небудь); попришивати, поприточувати.

Подоточувати до жилетки рукави.

2. що. Зробити довшим (про все або багато чого-небудь).

Подоточувати холоши в штанаах;

// Створювати враження більшої довжини, тривалості, ніж насправді.

* Образно. Червень ніби подоточував дні.

3. кому що, чого, розм. Додати комусь чого-небудь (про всіх або багатьох).

Подоточувати працівникам зарплати.

Значення в інших словниках

1. подоточувати — подото́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подоточувати — -ую, -уєш. Док. до доточувати. || Доточити усе або багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подоточувати — Подото́чувати, -чую, -єш гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.  Словник української мови Грінченка