подриґус
Подриґус, -са
м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Словник української мови ГрінченкаПодриґус, -са
м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.
Словник української мови Грінченка