подриґус

ПОДРИ́ҐУС, а, ч.:

◇ Вклони́тися / розкла́нятися з подри́ґусом див. уклоня́тися.

Значення в інших словниках

1. подриґус — Подриґус, -са м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.  Словник української мови Грінченка