Значення в інших словниках
-
подрочити —
подрочи́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
подрочити —
-дрочу, -дрочиш, док., перех., розм. Дрочити кого-небудь якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подрочити —
ПОДРОЧИ́ТИ, дрочу́, дро́чиш, док., кого, розм. Дратувати, дражнити кого-небудь якийсь час. Пусти мене, мати, я й не забаруся [забарюся], тільки хлопців подрочу та й назад вернуся (Сл. Б. Грінченка); Подрочити сусідського собаку.
Словник української мови у 20 томах
-
подрочити —
ПОДРОЧИ́ТИ, дрочу́, дро́чиш, док., перех., розм. Дрочити кого-небудь якийсь час. Пусти мене, мати, я й не забаруся [забарюся], тільки хлопців подрочу та й назад вернуся (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах