подругувати

Подругувати, -гую, -єш

гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.

Значення в інших словниках

1. подругувати — подругува́ти дієслово недоконаного виду бути подругами; взагалі дружити розм.  Орфографічний словник української мови
2. подругувати — див. дружити  Словник синонімів Вусика
3. подругувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. || Те саме, що дружити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подругувати — ПОДРУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод., розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Оксана Бойко теж брала участь у поході...  Словник української мови у 20 томах
5. подругувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. подругувати — ПОДРУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка, розм. Бути подругами. Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах