подурнішати

Подурнішати, -шаю, -єш

гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.

Значення в інших словниках

1. подурнішати — подурні́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подурнішати — -аю, -аєш. Док. до дурнішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. подурнішати — ПОДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до дурні́шати. А твій Муся подурнішав, бо нічого не читає, з людьми розумними не бачиться (Коцюб., III, 1956, 189).  Словник української мови в 11 томах