гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
подівувати —
подівува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
подівувати —
-ую, -уєш, док. Дівувати якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подівувати —
ПОДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., без дод. Бути, жити дівчиною якийсь час. Дуже мене молоденькою засватано, .. не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Д. Мордовець); – Чого ж твоя Варвара в стрічках?.. – Бо вона ще не дожила до ваших років. Їй теж хочеться подівувати... (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
подівувати —
ПОДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Дівувати якийсь час. Дуже мене молоденькою засватано,.. не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Морд., І, 1958, 96); — Чого ж твоя Варвара в стрічках?.. — Бо вона ще не дожила до ваших років.
Словник української мови в 11 томах