подівувати
ПОДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., без дод.
Бути, жити дівчиною якийсь час.
Дуже мене молоденькою засватано, .. не довелось мені як слід і подівувать, косою посвітить (Д. Мордовець);
– Чого ж твоя Варвара в стрічках?.. – Бо вона ще не дожила до ваших років. Їй теж хочеться подівувати... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)