пожарина

Пожари́на, -ни

ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині. Чуб. V. 323.

Значення в інших словниках

1. пожарина — пожари́на іменник жіночого роду пожарище  Орфографічний словник української мови
2. пожарина — -и, ж. Те саме, що пожарище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожарина — ПОЖАРИ́НА, и, ж. Те саме, що пожари́ще. Ой я в чужім краю, Як на пожарині, Ніхто мене не пригорне При лихій годині (з народної пісні); Серед пожарини кущики стримлять обгорілі (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. пожарина — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі).  Словник синонімів української мови
5. пожарина — ПОЖАРИ́НА, и, ж. Те саме, що пожари́ще. Ой я в чужім краю, Як на пожарині, Ніхто мене не пригорне При лихій годині (Нар. лірика, 1956, 331); Серед пожарини кущики стримлять обгорілі (Гр.  Словник української мови в 11 томах