пожарина
ПОЖАРИ́НА, и, ж.
Те саме, що пожари́ще.
Ой я в чужім краю, Як на пожарині, Ніхто мене не пригорне При лихій годині (з народної пісні);
Серед пожарини кущики стримлять обгорілі (Б. Грінченко);
На тому місці, де стояв квартал, чорніє тепер сумна пожарина (С. Васильченко);
* У порівн. На хресті кора чорніє пожариною і тільки самі кінці ясніють (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)