позавершувати

Позаве́ршувати, -шую, -єш

гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.

Значення в інших словниках

1. позавершувати — позаве́ршувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позавершувати — ПОЗАВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Закінчити складати стріху, копицю, стіг тощо (про все або багато чого-небудь); подовершувати. На полі вже позавершували копиці. 2. що, з інфін. і без дод.  Словник української мови у 20 томах
3. позавершувати — Позаве́ршувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)