позавершувати

ПОЗАВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, док.

1. що. Закінчити складати стріху, копицю, стіг тощо (про все або багато чого-небудь); подовершувати.

На полі вже позавершували копиці.

2. що, з інфін. і без дод. Закінчити виконання чого-небудь (про все або багато чого-небудь); позакінчувати.

Під кінець року позавершували всі роботи.

Значення в інших словниках

1. позавершувати — позаве́ршувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позавершувати — Позаве́ршувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. позавершувати — Позаве́ршувати, -шую, -єш гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.  Словник української мови Грінченка