позаковувати

Позако́вувати, -вую, -єш

гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995.

Значення в інших словниках

1. позаковувати — позако́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаковувати — -ую, -уєш, док., перех. Закувати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаковувати — ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Білі ніжки позаковували [майори] (П. Чубинський); Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. позаковувати — ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Білі ніжки позаковували [майори] (Чуб., V, 1874, 995); Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (Фр., IV, 1950, 377).  Словник української мови в 11 томах