позаковувати
ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
Білі ніжки позаковували [майори] (Чуб., V, 1874, 995);
Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (Фр., IV, 1950, 377).
Словник української мови (СУМ-11)