Словник української мови у 20 томах

позаковувати

ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Білі ніжки позаковували [майори] (П. Чубинський);

Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позаковувати — позако́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позаковувати — -ую, -уєш, док., перех. Закувати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаковувати — ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Білі ніжки позаковували [майори] (Чуб., V, 1874, 995); Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (Фр., IV, 1950, 377).  Словник української мови в 11 томах
  4. позаковувати — Позако́вувати, -вую, -єш гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995.  Словник української мови Грінченка