позаточувати

Позато́чувати, -чую, -єш

гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.

Значення в інших словниках

1. позаточувати — позато́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаточувати — ПОЗАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док. Те саме, що позаго́стрювати. Позаточувати олівці. ПОЗАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., що, розм. Про будь-що на колесах – закотити, завести, завезти вручну кудись усе або більшість по одному. Вози у возівню позаточував (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах