позаточувати

ПОЗАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, док.

Те саме, що позаго́стрювати.

Позаточувати олівці.

ПОЗАТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, док., що, розм.

Про будь-що на колесах – закотити, завести, завезти вручну кудись усе або більшість по одному.

Вози у возівню позаточував (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. позаточувати — позато́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаточувати — Позато́чувати, -чую, -єш гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.  Словник української мови Грінченка