позачинювати

Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -няю, -єш

гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.

Значення в інших словниках

1. позачинювати — позачи́нювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позачинювати — див. позачиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти.  Словник української мови в 11 томах