Великий тлумачний словник сучасної мови

позачинювати

позачи́нювати

див. позачиняти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позачинювати — позачи́нювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. позачинювати — ПОЗАЧИ́НЮВАТИ див. позачиня́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. позачинювати — Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -няю, -єш гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.  Словник української мови Грінченка