позачиняти

позачиня́ти

-яю, -яєш і рідко позачинювати, -юю, -юєш, док., перех.

1》 Зачинити все чи багато чого-небудь.

2》 Замкнути все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.

3》 Припинити діяльність усіх чи багатьох установ, закладів і т. ін.

4》 Позбавити волі, посадити в тюрму або інше місце ув'язнення всіх чи багатьох.

Значення в інших словниках

1. позачиняти — позачиня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позачиняти — ПОЗАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОЗАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, док. 1. що. Зачинити все або багато чого-небудь. [Марина:] Сидимо ми в Юхимихи в сінях, позачиняли двері, прослали долі рядюжку, говоримо (С.  Словник української мови у 20 томах
3. позачиняти — ПОЗАЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОЗАЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Зачинити все або багато чого-небудь. [Марина:] Сидимо ми в Юхимихи в сінях, позачиняли двері, прослали долі рядюжку, говоримо (Вас.  Словник української мови в 11 томах