позачиняний

позачи́няний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позачиняти.

|| позачиняно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. позачиняний — позачи́няний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позачиняний — ПОЗАЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позачиня́ти. За паровозом довгою низкою червоніють товарні, наглухо позачиняні вагони (О. Гончар); // позачи́няно, пред. У дворі пусто-тихо, всюди позапирано, всюди позачиняно (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. позачиняний — ПОЗАЧИ́НЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позачиня́ти. За паровозом довгою низкою червоніють товарні, наглухо позачиняні вагони (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 56); // позачи́няно, безос. присудк. сл. У дворі пусто-тихо, всюди позапирано, всюди позачиняно (Мирний, IV, 1955, 193).  Словник української мови в 11 томах