покапати

Покапати, -паю, -єш

гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози. Шевч. 74.

Значення в інших словниках

1. покапати — пока́пати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покапати — -ає, док. 1》 Почати капати. 2》 Капати якийсь час; прокапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покапати — ПОКА́ПАТИ, ає, док. 1. Почати капати. Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Т. Шевченко); – Лавріне! втри жінці піт з лоба, а то ще в діжу покапає, – знов сказала сердито Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький). 2. Капати якийсь час; прокапати.  Словник української мови у 20 томах
4. покапати — ПОКА́ПАТИ, ає, док. 1. Почати капати. Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Шевч., І, 1963, 28); — Лавріне! втри жінці піт з лоба, а то ще в діжу покапає, — знов сказала сердито Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 323). 2. Капати якийсь час; прокапати.  Словник української мови в 11 томах