покидько
Поки́дько, -ка
м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови ГрінченкаПоки́дько, -ка
м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка