покректати

Покректа́ти, -кчу́, -чеш

гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.

Значення в інших словниках

1. покректати — покректати (182) — відкашлятися [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. покректати — покректа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. покректати — -крекчу, -крекчеш, док. Кректати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. покректати — ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док. Кректати якийсь час. Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш); Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
5. покректати — ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док. Кректати якийсь час. Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш, Вибр., 1969, 201); Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (Мик., II, 1957, 262).  Словник української мови в 11 томах