покректати
ПОКРЕКТА́ТИ, крекчу́, кре́кчеш, док.
Кректати якийсь час.
Циган дмухнув [випив] разом з кварту, покректав, закусив та так повеселів, що аж підскочив (П. Куліш);
Хома Петрович подивився на Альошу, покректав, запалив свою люльку (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)