покривати

Покрива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. покрити, -крию, -єш, гл.

1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Ном. № 494. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. Шевч. 23.

2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. Стор. МПр. 50.

3) — молоду. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. КС. 1896. XI. 270. Чуб. IV. 364. Грин. III. 489, 548. см. скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Грин. III. 217. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. Г. Барв. 373. покривають, окривають также дѣвушку, лишившуюся невинности. КС. 1882. II. 427.

4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала... — «Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. ЗОЮР. І. 219. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Грин. III. 277. Покинутая дѣвушка просить: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Чуб. V. 814. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покривати значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!... Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? Мил. 196.

5) Извинять, извинить; вознаградить. Хозяева просять гостей: Що єсть, заживайте, за нас вибачайте: що не здарить ложность наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.

6) Превосходить, превзойти. Вже й мене покрив багатством. Грин. II. 84. Так розбагатів, вже і багатого брата покрив. Драг. 50. Панів завидьки беруть, шо як же мугирь, та покрива. Мнж. 83.

Значення в інших словниках

1. покривати — покрива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покривати — НАКРИВАТИ, ур. о-; (тиньком) оббивати, обшивати; (голову) одягати на, (хусткою) запинати, зав'язувати; (іржею) вкривати, (різьбою) прикрашати, (снігом) устеляти, (травою) поростати, (хмарами) ЗАТЯГАТИ, (цілунками) усипати, (рум'янцем) заливати...  Словник синонімів Караванського
3. покривати — див. відшкодовувати; обманювати  Словник синонімів Вусика
4. покривати — -аю, -аєш, недок., покрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. || Робити покрівлю, дах на чому-небудь. || Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям. || Оббивати, обкладати, обшивати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. покривати — ПОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. – Дощик.  Словник української мови у 20 томах
6. покривати — покрива́ти / покри́ти го́лову (голі́воньку, ко́су), етн., заст. 1. Одружуватися (про дівчину). — Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку (М. Номис). 2. Стати покриткою. — Ховайся, ховайся, дівчино! Час тобі скидати квітки та покривати голову хусткою!...  Фразеологічний словник української мови
7. покривати — ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. — Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти.  Словник синонімів української мови
8. покривати — ПОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. — Дощик. Та, далебі, й гарненький, — радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Тют.  Словник української мови в 11 томах