покрівля
Покрівля, -лі
ж.
1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.).
2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Словник української мови Грінченка