покрівець
Покрівець, -вця
м.
1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93.
2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у.
3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. І. 293.
Словник української мови Грінченка