покута
Покута, -ти
ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Словник української мови ГрінченкаПокута, -ти
ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Словник української мови Грінченка