покійничка

Покійниця, -ці

ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. ум. покійничка. Г. Барв. 424.

Значення в інших словниках

1. покійничка — ПОКІ́ЙНИЧКА, и, ж. Пестл. до покі́йниця. [Гаврило:] А пригадай, що якраз у той день, як ховали твою покійничку, так такий пороснув дощ (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
2. покійничка — ПОКІ́ЙНИЧКА, и, ж. Пестл. до покі́йниця. [Гаврило:] А пригадай, що якраз у той день, як ховали твою покійничку, так такий пороснув дощ (Кроп., III, 1959, 144).  Словник української мови в 11 томах