ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
небіжчиця —
небі́жчиця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
небіжчиця —
жін. до небіжчик
Словник церковно-обрядової термінології
небіжчиця —
-і. Жін. до небіжчик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
небіжчиця —
НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, ж. Жін. до небі́жчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
небіжчиця —
ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА (ВМЕРЛА). В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М.
Словник синонімів української мови
небіжчиця —
НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, ж. Жін. до небі́жчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Вовчок, VI, 1956, 224); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Ю. Янов., Вершники, 1939, 92).
Словник української мови в 11 томах