небіжчиця
НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, ж.
Жін. до небі́жчик.
Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок);
На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)