половецький —
[половец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
половецький —
-а, -е. Прикм. до половці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
половецький —
полове́цький прикметник
Орфографічний словник української мови
половецький —
ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. – Київ! Київ! – гомоніли Половецькії ряди (І. Франко); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Л.
Словник української мови у 20 томах
половецький —
Полове́цький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
половецький —
ПОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до по́ловці. — Київ! Київ! — гомоніли Половецькії ряди (Фр., XIII, 1954, 368); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Перв.
Словник української мови в 11 томах