полютувати

Полютува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Позлиться. побѣситься.

2) Попаять.

Значення в інших словниках

1. полютувати — -ую, -уєш, док., розм. Лютувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полютувати — полютува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. полютувати — ПОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Лютувати якийсь час. Розум погоджується з тобою, а совість вигляне, як промінь з-за хмари, і знову недобре тривожиться серце, перепитує: чи маєш право їсти незароблений хліб, чи можеш сидіти тут, в затишному кутку...  Словник української мови у 20 томах
4. полютувати — ПОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Лютувати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах