поліття
Полі́ття, -тя
с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
---------------
Поліття́, -тя́
с.
1) = поління.
2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.
Словник української мови Грінченка